Мертвий Пiвень: Я помру вiд застуди

Вступление: Em  D  C  Am H7 - 2 раза

        Em                     D              

Я помру від застуди... Наш лазарет

           C                   Am        H7                

Перебазують кудись на південь

    Em                    D           

І фронт котитиметься вперед,

             C                     Am       H7    

І саме почнеться квітень

І розсипатиметься пустота

Між свіжого шрифту воєнних звісток,

Мов цукор, спакований на свята

Руками київських гімназисток

У флягах чорнітиме домашнє вино,

І тільки сестра із темного мороку

Подивиться холодно за вікно,

Знайшовши під подушкою рештки морфію

Проигрыш: Em  D  C  Am H7 - 2 раза

І повернувшись їй услід,

Я скажу: "Знаєш, сестричко,

Все одно нікому крім нас не болить

Від наших з тобою шкідливих звичок

Бо все, сестричко, що є між нас,

І чого між нами, сестричко, не має,

Немає імен і не має назв,

Взагалі нічого не має

Просто збиваючись у цьому диму,

Серце, з яким я живу роками,

Не зупинилось лише тому,

Що по ньому били весь час кулаками"

Проигрыш: Em  D  C  Am H7 - 2 раза

Аж якось, улітку, вганяючи в стрес

Душі, зіпсовані марафетом,

До палати зайде червоний хрест

На чолі з моїм президентом

І лікар, сховавши папери в стіл,

Про щось говоритиме не до речі,

І густо лежатиме окопний пил

На сірому президентському френчі

Коли ж, виходячи, ніби зі сну,

Й дивлячись в небо - тепле й зелене,

Перш ніж знову піти на свою війну,

Він повернеться раптом до мене

І забувши нараз, що іти пора -

"Невже той самий?" - спитає в конвою

І лікар розгубиться, а сестра

Ствердно кивне головою!

Окончание: Em  D  C  Am H7 - 4 раза Em